●Використовувати різноманітні форми і методи конструкторської, творчої пізнавальної та практичної роботи.
●Встановити ділові контакти між учнями та вчителем.
●Організувати дослідницьку роботу.
●Проводити економічні розрахунки при виготовленні виробів.
Кожний юнак, кожна дівчина повинні знати,
що, навчаючись у школі, їм треба готувати себе
до праці, до того, щоб створювати цінності,
корисні для людини, для суспільства.
В. Сухомлинський
Вступ
Моє життєве кредо — слова В.О. Сухомлинського: “Творіння людини — найвище напруження усіх духовних сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво”. Тому вважаю головним своїм обов’язком навчати учнів, розвивати їх творчий потенціал, сприяти всебічному інтелектуальному розвитку.
Мета досвіду.
Спираючись на наукові дослідження та перспективи розвитку освітньої галузі “Технологія”, нові методологічні та методичні підходи в освіті, досвід викладаня теми розробити методичне забезпечення для практичних занять з теми “Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів”.
Об¢єкт досвіду.
Процес підготовки та організації практичних занять направлених на формування в учнів твердого підходу до виконання роботи, системи знань, умінь та навичок.
Предмет досвіду.
Розробка методичних рекомендацій направлених на формування і розвиток творчіх ініціатив, творчий пошук, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня, формуванню якісних знань, вмінь та навичок при вивчені теми “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів”.
Для дослідження мети у відповідності до об¢єкта і предмета досвіду сформовані завдання:
1. Вивчити теоретичні дослідження направлені на організацію процесу практичних завдань і визначити теорітичні основи формування в учнів знань, умінь та навичок з данної теми.
2. Дати аналіз передового та новаторського досвіду роботи вчителів – практиків, щодо розробки методики та проведення практичних занять з обраної теми.
3. Розробити методичні рекомендації направлені на формування в учнів якісних знань, вмінь та навичок при вивчені теми “Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів”.
4. Викласти факти підтвердження ефективності уроків трудового навчання за методом проектів у 7 класі то темі: “Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів”, дати методичні рекомендації та пропозиції для впровадження їх в практику роботи вчителів трудового навчання.
Теоретична значимість роботи.
У роботі з теми “Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів” на мою думку тільки шляхом комплексного використання інноваційних і традиційних методів навчання можна дійсно в новому обсязі викласти матеріал, реалізувати обрану проблему.
Практична значимість роботи.
Для успішного рішення цієї проблеми мною розроблено комплекс уроків з розділу “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів”, який забезпечує програмні вимоги до знань, умінь та навичок учнів із данної теми, що на нашу думку дозволяє рекомендувати дані методичні розробки для впровадження в широку практику.
Актуальність проблеми
У сучасних умовах перед загальноосвітнім навчальним закладом постає важливе завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти».
Потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство: креативність, здібність навчатися усе життя, комунікативність, самовдосконалення.
Тому обрана проблема «Розвиток творчих здібностей особистості на уроках трудового навчання» є актуальною та життєво необхідною.
Ділячись своїм досвідом роботи, хочу звернути увагу на виконання основних задач уроків трудового навчання – розвивати технічне мислення і конструкторські здібності учнів, виховувати в них любов до праці і культури праці, акуратність, бережливе відношення до інструментів і обладнання і т.д. Важливу роль під час проведення уроків я уділяю міжпредметним зв`язкам. Так, знайомлячи учнів з науковими основами виробництва, необхідно залучати знання учнів з фізики, хімії, математики, біології, іноземної мови, географії, креслення, історії та літератури, формувати в них вміння застосовувати ці знання в практичній діяльності. Це дає можливість закріпити зв`язки між заняттями з праці та предметами всієї шкільної програми.
Вивчаючи тему «Вибір режимів різання металів» в 7 класі, знання основ наук застосовуються при вивченні будови і принципу дії машин та механізмів.
Знайомлячи учнів з токарно-гвинторізним верстатом, я використовую слідуючу схему:
- призначення;
- будова;
- принцип дії;
- керування;
- правила техніки безпеки.
Проблемним для учнів стає питання: навіщо верстату масивна основа? Не краще було б його зробити легшим? Відповідь на це питання треба шукати разом з учнями, звернувшись до поняття інерції.
Чим більше інерція тіла, тим важче вивести його зі стану покою, або рівномірного прямолінійного руху. Однією із головних функцій основи верстата є гашення коливань від обертання шпинделя з деталлю і других взаємодій. Інерція залежить від маси і швидкості. Оскільки основа нерухома, рішуче значення має маса. В такому випадку ми можемо зробити висновок, чим більша маса основи верстата, тим краще вона буде виконувати свою функцію.
Пояснюючи принцип дії верстата, вчитель говорить, що головний рух виконує шпиндель з закріпленого деталлю. Рух до шпинделя передається від електродвигуна за допомогою зубчатих коліс. Щоб розібратися в кінематиці верстата учні повинні відновити в пам’яті поняття про пропорції. Саме пропорції покладено в основу розрахунку передаточних чисел і передаточних відношень.
Знання пропозиції дає змогу, враховуючи число обертів електродвигуна і зубців любої пари зубчатих коліс, розраховувати кількість обертів на кожному валу верстата. В результаті учні зможуть наочно уявити всю роботу передаючих механізмів в верстаті, нагадую, що збороняється після вимикання верстата зупиняти патрон рукою. Деякий час патрон продовжує обертатися і торкатися до нього небезпечно.
Перед учнями ставлю запитання: що не дає патрону зупинитися зразу після вимикання верстата? І разом з ними знаходжу відповідь: сила інерції. І чим більше число обертів, тим довше буде обертатися патрон. Так що ж змушує зупинитися патрону! Сили тертя, виникаюча в підшипниках верстата!
Говорячи про роботу токарного рівня, нагадую учням, що тверді тіла зберігають свою форму завдяки взаємопритягування їх молекул. Чим воно сильніше, тим більша твердість матеріала. Різці виготовляють з найбільш твердих матеріалів і їх заточують. Різець врізається в оброблювану заготовку, роздвигає молекули і розриває їх на зв`язки. З цього моменту починають працювати сили тертя, так як стружка ковзає по передній поверхні різця, а оброблена поверхня деталі доторкується до задньої поверхні різця. В результаті взаємодії молекули починають швидко рухатися, від чого відбувається нагрівання різця і деталі. Таким чином, опираючись на знання учнів з фізики, пояснюю процес різання. Під час практичної роботи даю завдання учням виточити на токарно–гвинторізному верстаті деталь циліндричної форми з бронзової заготовки. Оптимальна швидкість різання для цього матеріалу/(при глибині 1 мм і подачі 0,5 мм/ об.) дорівнює 64 м за хвилину. Учні повинні вибрати та установити таке число обертів шпинделя верстата, при якому швидкість різання буде найбільш близькою і оптимальною.
Використовуючи формулу швидкості/ фізика/ і визначення довжини кола через діаметр/математика/, можна легко вирішити цю задачу.
Варіативність завданню придає зміна даних діаметра заготовки, матеріала або оптимальної швидкості різання( в залежності від реальних його режимів).
Під час закріплення вивченого матеріалу учні повністю опираються на знання, одержані на уроках математики та фізики.
Великі резерви для використання між предметних зв’язків закладені в поточному інструктажу. Наприклад: попереджую учнів про необхідність ретельного контролю за процесом свердління заготовки, вчу їх на око розпізнавати первинні признаки затуплення свердла, або не вірно визначеного режиму різання. Одним з таких при знаків є повільне, супроводжене особливим шипінням випаровування крапель охолоджуючої рідини з поверхні свердла. Для пояснення цього факта використовую знання учнів з курсу фізики про процеси кипіння, випаровування і теплопровідність рідин і газу. При різанні на свердло діє велика сила тертя і воно дуже нагрівається. Крапельки змазуючо-охолоджуючої рідини попадаючи на нього замість того, щоб перетворитись на пар, залишаються деякий час на його поверхні в формі неправильної сплющеної кулі. Це явище пояснюється тим, що частина охолоджуючої рідини в наслідок високої температури поверхні свердла вспіває перейти в пар і утворити свого роду парову подушку, яка не дає попадати на свердло.
Маючи рідину теплопровідність/ гази і рідини погано проводять тепло/ теплова подушка утворює бар`єр руху тепла від поверхні свердла до рідини, в силу чого остання не відразу закипає і випаровується. Таке коментування прийомів свердління заготовок забезпечує розвиток в учнів навичок самоконтролю, виховує бережне ставлення до ріжучого інструменту, стремління продовжити його ріжучі якості. Під час заключного інструктажу знань основ наук, їх використання ціленаправлене на аналіз типічних помилок, допущених учнями при виконанні тренувальних вправ і учбових практичних завдань, а також для виявлення причин браку, засобів його попередження і виправлення.
Найбільш ефективними тут спрацьовують такі методичні прийоми, як систематизація і узагальнення фізичних знань, порівняння виготовленого виробу з еталоном, постановка проблемних питань і т.д.
При виправленні помилок в практичних діях учнів, при вимірюванні оброблених деталей за допомогою штангенциркуля, або мікрометра, особливу роль навичок вимірювань відіграють при чистовій обробці деталей та тонкому точінні, коли відхилення розмірів виготовленої деталі становлять сотні і тисячні долі міліметрів. При цьому необхідно врахувати теплові деформації оброблюваних поверхностей. Практика навчання показує, що основна маса учнів не звертає уваги на це фізичне явище, проводячи виміри заготовки одразу після закінчення процесу різання. Відомо, що при пожарній обробці від 32 до 55% виділеного тепла передається обробленій деталі.
На заключному інструктажі при повторній демонстрації основних деталей, прийомів по вимірювання обробленої циліндричної заготовки, нагадую учням, щоб вони перед тим, як виконувати вимірювання штангенциркулем, або мікрометром давали заготовці охолонути, або охолоджувати заготовку спеціальною рідиною після закінчення процесу різання. Це робиться для того, щоб встановити основну рівновагу між вимірювальним інструментом і заготовкою. В противному разі вимірювальний прилад буде показувати погрішні розміри.
Вивчаємо тему «Фізичні і механічні властивості металів» 8 клас. Ця тема вже сама за себе каже, що, вивчаючи її, ми ніяк не можемо обійтися без таких предметів, як фізика, хімія, математика. Оскільки при вивченні фізичних і механічних властивостей деякі теми з фізики та хімії учні ще не вивчали, а на уроках трудового навчання учні ознайомлюються з деякими елементами тем, які вони подальше будуть вивчати на уроках фізики та хімії в старших класах. При вивченні фізичних властивостей звертаю увагу на кожну властивість і коментую з позиції життєвих прикладів і прикладів з уроку фізики и інших предметів. Основними фізичними властивостями металів є: колір, теплопровідність, електропровідність, густина, температура, плавлення здатність розширювати і світитись при нагріванні, магнітні властивості і тощо.
Механічні властивості металів є: твердість, міцність, в`язкість, пластичність. Всі ці властивості вивчаються в розділі фізики в 9-му класі.
Для наочності проводжу досліди, порівняння для прикладу порівнюю види металів та їх сплавів, які мають різний колір. Обов`язково концентрую увагу учнів, що колір металу визначається тільки тоді, коли поверхня металу піддається обробці ріжучими, або шліфуючи ми матеріалами, оскільки кожний метал, ще має хімічні властивості. Оскільки метали контактують з атмосферою, то вони піддаються корозії і змінюють свій колір. Обов`язково показую види матеріалів, які піддалися корозії. В даному разі є можливість використати зв`язок даної теми з іноземною мовою оскільки слово корозія є латинське слово. А тепер Corosio означає - роз`єднання, з точки зору хімії окислювання - це руйнування металів в наслідок утворення їх сполук з киснем. Властивості теплопровідності учні добре розуміють коли торкаються батареї тепломережі, а також коли влітку торкаються металевих конструкцій, яку опромінюються сонцем. Властивості електропровідності металів учні повторюють, пригадуючи досліди лабораторних робіт на уроках електротехніки у 5-му класі. Властивості питомої ваги, учні вивчають з курсу фізики в 7-му класі.
Що стосується механічних властивостей металів пластичності, твердості, міцності, в`язкості, пружності показую досліди, маючи різни види металів. Роздаю дітям металеві пластини, які мають властивості пластичності і пружності. Учні, згинають руками пластини, переконуються в тому, що пластина, яка має пластичні властивості приймає задану їй форму, а пластика яка має властивості пружності займе початкову форму. Роблячи висновок, можна сказати, що метали різні властивості мають і різне призначення в деталях машин і механізмів, і що властивості металів залежать від вмісту в них кількості вуглецю, других домішок і технологічних властивостей. При виготовленні сталей різних марок важливим є правильний розрахунок, в процентному відношенні, кількості вуглецю, який входить до складу сталі, а також домішок. В даному разу тут важливу роль зіграє математика, яка необхідна для точних розрахунків.
При проведенні практичної роботи учні повинні із наданих їм матеріалів виділяти метали, які мають пластичність, а також визначати які це матеріали: чорні чи кольорові. Обов’язковим завданням також є дати назву металів.
Вивчаючи тему «Технологія рубання листового металу зубилом» в 6-му класі, вивчаючи учнів правильним прийомам роботи ручним інструментом, опирається на знання фізичних законів. Як краще тримати молоток? Відповідь на ці питання можна знайти, пригадавши правило рівноваги важеля. Якщо за точку опори взяти руку, то буде видно, що чим ближче вона на ручці до головки молотка, тим слабкіший удар. Щоб удар був сильним, молоток треба тримати ближче до кінця ручки. Не рідко складається така ситуація, коли учень оволодіває окремими трудовими вміннями та навичками, а відповідні знання з основ наук вони одержать пізніше. Під час підготовки до уроку необхідно обов`язково ознайомитись з програмами і підручниками фізико-математичного циклу. Це дозволить підготуватись до того, щоб дати учням необхідні наукові відомості, звісно на необхідному рівні.
Демонструю процес різання при рубці металу зубилом, враховуючи, що фізики учні ознайомляться з тиском тільки через рік, але обов`язково застосував прийняту термінологію. Процес різання в даному випадку буде пояснюватися тиском, діючи на метал зубилом під час удару на ньому молотком. Тиск буде більше, чим сильнішим буде удар, і менша площа дотику інструмента з оброблюваним металом. Обов`язково звертаю увагу учнів, що міцність зубила, тобто його твердість, повинна бути набагато вищою чим той метал, який ми рубаємо. Спираючись на знання хімії, пояснюю, що властивості сплавів чорних металів по-перше залежить від вмісту в них вуглецю, а вуглець в природі буває в різних модифікаціях: входить в вуглекислий газ, є основою сажі, графіта і алмаза/самого твердого із природних матеріалів/. Математика є невід`ємною частиною трудового навчання, так як необхідно проводити багато розрахувань при виготовленні деталей, виробів.
При вивченні будови зубилом звертають увагу на кут заточування зубила, який залежить від механічних властивостей оброблюваного матеріалу:
- для твердих металів 60-70 град;
- для середніх металів 50-60 град;
- для м`яких металів 30-50 град.
Для уявлення форми ріжучої частини зубила в градусах необхідно мати знання з геометрії. Розташування зубила під заданим кутом до заготовки при рубані металу в лещатах і на плиті повинне відпрацюватися під час практичних робіт. Це є одним із складних елементів під час виконання рубання зубилом металів, так як в учнів повинно бути добре розвинене просторове уявлення.
Одним з важливих елементів всього трудового навчання, в 5-9 класі, є знання елементів графічної підготовки. Починаючи з 5-го класу після ознайомлення з розділом «Основи графічної підготовки», учні при виготовленні деталей виробу використовують креслення цих деталей.
На протязі всього трудового навчання учням приходиться користуватися кресленнями, хочу курс «Креслення» в школі починається з восьмого класу.
Міжпредметні зв`язки несуть, як правило, попереджуючий характер. Для цього, мені як вчителю необхідно повністю володіти предметом «Креслення».
Використовуючи міжпредметні зв`язки на уроках трудового навчання, необхідно мати багато інформації з життя. Наприклад, розглядаючи будову слюсарних ножиць по металу необхідно порівняти їх з ножицями для різання паперу, садівницькими ножицями. Разом з учнями необхідно знайти спільне і розрізане. Разом ми приходимо до висновку, що чим довші ручки і коротші ножі, тим більше виграємо в силі різання, тим більш твердий матеріал можна різати. Конструкція інструмента залежить від властивостей оброблюваного матеріалу(зв’язок з фізикою).
Методом порівняння різання металу слюсарними ножицями і рубання металу зубилом треба сказати, що в обох випадках різання металу на частини відбуваються внаслідок від розриву міжмолекулярних зв`язків. В ході практичної роботи учні пробують розрубати метали різної твердості і приходять до висновку, що із наданих їм заготовок(алюміній, латунь, сталь) легше всього рубається алюміній, він саме м`який із наданих металів. Самий твердий-сталь.
Вивчаючи тему «Основні поняття електротехніки. Проводи та шнури» в 5-му класі, учні вивчають розділ трудового навчання «Електротехнічні роботи».
Цей розділ є частиною фізики, і він упереджує вивчення цих тем з курсу фізики. Ознайомлюючи учнів з відомостями про електричний струм, спочатку нагадую про види його роботи у повсякденному житті:
Світить лампочка, нагрівається праска, обертається вал двигуна. Що ж уявляє собою електричний струм? Всі тіла складаються з маленьких частин, знаходячись в перервному русі. Деякі з них мають електричні заряди. Впорядкований рух заряджених частин прийнято називати електричним струмом. Основними носіями заряда є вільні електрони. Якщо в речовині їх велика кількість, то це провідник, а якщо їх мало ізолятор. Відсутність, або наявність струму в провіднику демонструє наглядно.
Параметри струму можна розглянути і розкрити, використовуючи найпростіші залежності. Чим більша кількість електронів рухається в заданому напрямку, тим більше його сила. Цей факт ілюструю схематично.
На рух електронів впливає матеріал, з якого виготовлений провідник і його площа попереднього розрізу. Від здібності пропускати електрони залежить опір провідника.
А що собою уявляє коротке замикання? Опираючись на те, що вже знають учні, я пояснюю, що коротке замикання утворюється в результаті різкого зростання сили струму в ланцюгу, яка призводить до перегріву провідника, який може привести до горіння ізоляції і розплавлення проводу. Коротке замикання може виникнути при з`єднанні ділянок ланцюга провідником який має набагато менший опір, чим у них.
Формування поняття «Електричне коло» починаю з демонстрації найпростіших застосувань( наприклад: електричних іграшок, побутових приладів і т.д.)
Звертаю увагу учнів на те, що в кожному електричному приладі є споживачі джерело електричного струму, які з`єднанні між собою провідниками, а користування їх роботою здійснюється за допомогою вмикача.
Логічним продовженням вивченого матеріалу є ознайомлення учнів з електроарматурою і провідниками.
Формування поняття «електрична схема» починаю з засвоєння учнями умовних позначень основних елементів кола. Для цієї цілі використовую зібране коло з використання джерела струму, лампи, вимикача, провідників, а рядом намальовані їх умовні позначення. Потім переходжу до формування поняття «електрична схема», при цьому застосовую раніше описане електричне коло. Звертаю увагу на послідовність зображення елементів схеми: джерело струму, лампа, вимикач, а потім всі елементи з`єдную лініями, які відповідають провідникам кола. Після того, як учні виконають в зошитах електричну схему, даю визначення поняття «електрична схема». Наприклад, таке: графічне зображення електричного кола з допомогою умовних позначень називається електричною схемою.
В кінці підводою учнів до висновку, що при виконанні електричних схем необхідно мати навички виконання креслень, а це перед усім зв’язано з предметом «креслення», курс якого вони почнуть вивчати у 8-му класі.
Цікавість до професії, які обиратимуть учні, формується з них поступово, а в більшості – в період навчання в 6-9 класах. Хоча, проводячи опитування учнів 9-х класів я прийшов до висновку, що цікавість до професії в учнів проявляється тільки в 9-х класах. Для більш детального ознайомлення і розвитку інтересів до професій пропоную учням підготувати реферати на теми: «Моя майбутня професія», «Моя улюблена професія» ті ін..
Використання між предметних зв’язків це не самоціль, а вирішення і досягнення конкретних цілей уроку, які в процесі навчання формуються в учнів знання, вміння та навички.
Міжпредметні зв’язки на уроках трудового навчання підвищують можливість учням поетапно підготуватись до вивчення складних тем з фізики, хімії, математики і інших предметів, дають можливість учням зрозуміти, що всі предмети взаємопов`язані між собою.
Працюючи над літературними джерелами з цієї теми можна зробити висновок, що питання організації та проведення занять з трудового навчання відводиться значне місце. Слід зазначити, що предмет трудового навчання є специфічним, оскільки навчаючи його учні оволодівають не тільки знаннями, а також вміннями і навичками обробки тих чи інших матеріалів. Тому на думку Д.О.Тхоржевського до вчителя пред¢являються наступні вимоги.
Вчитель трудового навчання повинен вміти:
1. Добре засвоїти зміст і принципи побудови шкільних програм і навчальних посібників з трудового навчання.
2. Чітко уявити характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і матеріального забезпечення трудового навчання учнів у школах.
3. Вміти готуватися до теоретичних і практичних занять, правильно будувати і проводити заняття в школі і виробничих умовах, складаючи потрібну для занять навчально-технічну документацію.
Готуючись до проведення занять вчитель повинен враховувати, що 75% учбового часу відводиться на виконання практичних робіт. Під час виконання практичних робіт учні займаються прийомами роботи різним ручним і механізованим інструментом, технологічними процесами, які учні виконують практично, виготовляючи різні вироби. У зв¢язку з цим перед вчителем постає питання, яким чином виконати ці завдання на високому якісному рівні. Відповіддю є правильний вибір методів навчання та інтенсифікація учбового процесу.
Відповідно до роботи В.О.Онищука (13) “Слово інтенсифікація французькою мовою означає посилення, збільшення, напруження продуктивності дієвості. Можна говорити про підвищення ступеня її напруження, тобто збільшення пільності праці, що витрачається учнями за певний проміжок часу.
Велике значення в інтенсифікації учбового процесу має діяльність вчителя – раціональне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи, широкого залучення учнів до самостійного виконання пізнавальних та практичних завдань; врахування їх підготовки, здібностей, індивідуальних і вікових особливостей; правильний добір методів, прийомів і засобів навчання тощо”.
Наступним етапом підготовки вчителя до уроку є визначення мети. Мета уроку забезпечує розв¢язання освітніх, виховних, розвиваючих завдань. Вчитель визначає коло знань, вмінь і навичок якими має володіти учень. Для досягнення мети, урок розбивають на етапи з повними дидактичними завданнями. Після визначення дидактичних завдань для кожного етапу уроку підбирають методи навчання, які мають забезпечити чітку послідовність дій вчителя та активну пізнавальну діяльність учня.
Важливим чинником підготовки вчителя до проведення занять є ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом.
Готуючись до проведення практичних занять з розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів», вчитель обов¢язково повинен дослідити перспективний досвід вчителів-практиків.
Так у статті О.Торубара «Урок з ручної обробки деревини у 8 класі» ( 17) йде мова про організацію та методику проведення занять з розділу «Технологія обробки деревини». На жаль програми з трудового навчання все більше і більше змінюються, і цей матеріал вивчається вже в 7 класі. Зокрема «Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів» в загальному розділі «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів», більш детально розглядаються в посібнику для вчителя трудового навчання Г.Б.Волошина, А.И.Гедвило «Занятия по трудовому обучению 6-7 кл.» (7)
У статті С.Ткаченко “Типовий урок трудового навчання” (16) розглядається питання формування в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних практичних завдань.
Аналізуючи літературні джерела, узагальнюючи перспективний та власний практичний досвід, ми прийшли до висновку: проведення ефективного уроку з теми «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів» можливе в тому випадку, коли вчитель правильно підбере навчальний матеріал, об¢єкт роботи та розробить методику проведення всіх етапів уроку.
Підбір учбового матеріалу та методів проведення заняття.
Відбір учбового матеріалу починається з роботи над навчальною літературою. В подачі учбового матеріалу ми орієнтуємося на навчальний посібник, тому що матеріал забезпечує виконання програми і викладено на рівні загального розвитку учнів.
Окрім навчальної літератури можемо ознайомитись із спеціальною літературою, де ці питання розглянуті на професіональному рівні.
Якість уроку залежить від вирішення організаційних питань. Вчитель підбирає інструмент необхідний для проведення практичних робіт, перевіряє його справність. Забезпечує розмічальним і різальним інструментом.
Необхідно підготувати технічну документацію, в даному разі – технологічну карту виробу. Далі необхідно підібрати методи навчання для кожного етапу уроку. Провести інструктування, в якому необхідно зазначити, що це поянення направлене на розкриття змісту трудового навчання та способів його виконання і на коригування практичної діяльності учнів.(19)
Інструктування складається з слідуючих елементів:
а) вступне інструктування з вивчення нової операції – демонстрування трудових прийомів в нормальному і сповільненому темпі;
б) поточне інструктування – виправлення помилок у виконанні трудових прийомів, або для учня, або для всього класу;
в) заключне інструктування – показ доброякісного виконання виробів та зіпсованих виробів, аналіз помилок, допущених учнями, оцінка робіт учнів.
Метод вправ застосовується на етапі засвоєння учнями трудових вмінь та навиків.
За змістом розрізняють вправи з організації робочого місця, налагодження інструменту, засвоєння первинних трудових прийомів та рухів, досконалення вмінь і навичок та інші.
Враховуючи вищезазначене, аналізуємо методику проведення практичного завдання з теми “Технологічні процеси ручної та механізованої обробки деталей виробів” .
І. Організаційна частина.
Направлена на виховання у учнів дисциплінованості, точного виконання своїх обов¢язків (наявність робочого одягу, зошита, щоденника).
ІІ. Актуалізація знань, вмінь і навичок.
Проводиться на початку вступного інструктування і направлена на виявлення підготовленості учнів до виконання завдання. Цей етап можна проводити методом усного опитування.
Але на наш погляд доцільно поєднати його з розгадуванням кросвордів по темі. Використання цього метода набагато підвищує ефективність цього етапу. (Додаток В)
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
На цьому етапі учні знайомляться з темою і метою уроку. Вчитель обгрунтовує необхідність вивчення цього матеріалу.
IV. Виклад нового матеріалу.
Цей етап уроку ми проводимо методом фронтального інструктування. Цей метод активізує пізнавальну діяльність учнів, полегшує керування учбовою діяльністю учнів. Більш ефективним він буде в поєднанні з методом демонстрування.
V. Систематизація знань – проводиться шляхом усного опитування учнів перед початком практичної роботи.
VI. Вступне інструктування до практичної роботи.
Вступне інструктування поєднуємо з демонструванням. Показ дії в звичайному і уповільненому темпах, який супроводжується усним поясненням, є невід¢ємною частиною інструктування.
Демонструємо прийоми розмічання, запилювання на торцях двома діагоналями.
Перед початком роботи учні отримують інструктування з безпеки праці. Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні дотримувались правил безпечної праці, а у разі їх порушення проводить поточне групове, або індивідуальне інструктування.
VII. Практична робота.
Для виконання роботи учні розподіляються на ланки по 2 чоловіка в кожній. Тому поточне інструктування проводиться або для ланок, або індивідуально для учня, який цього потребує. Зміст поточного інструктування неможливо спланувати завчасно. Поточне інструктування проводиться на основі спостережень за роботою учнів, або за їх проханням.
VIIІ. Поточне інструктування включає в себе :
а) спостереження за працею учнів та виявлення помилок;
б) повторний показ прийомів, корекцію діяльності, засоби виправлення браку;
в) спостереження за виконанням учнями безпечної праці.
ІХ. Заключне інструктування.
Заключне інструктування проводиться в кінці уроку по закінченні учнями практичної роботи, в даному випадку – фронтально.
Даними для інструктування є спостереження вчителя за учнями і результатами їх роботи.
Аналізуючи результати роботи вчитель вказує на помилки при виконанні роботи, а також порушення правил безпечної праці, показує кращі роботи і роботи з недоліками, вказує на причини помилок учнів в навчанні, оцінює їх діяльність.
Вибір форм перевірки знань, умінь та навичок учнів.
Перевірка може бути фронтальною або індивідуальною. Фронтальна перевірка застосовується при визначенні як всі учні оволоділи трудовим прийомом ( розмічання, робота на верстаті). Індивідуальна - розрахована на перевірку конкретного учня.
Крім цього, перевірка може бути усною і письмовою. Усна перевірка призначена для встановлення рівня і міцності знань учнів. Письмова перевірка застосовується для встановлення знань з якими учні підходять для вивчення певної теми.
Особливе значення має практична робота, оскільки більшу частину часу учні працюють над виготовленням виробів.
Готуючись до уроку вчитель планує, які знання будуть потрібні учням для виконання роботи, які вміння і навички вони зможуть використати та відповідно до цього планує перевірку.
Відповідно до Д.О.Тхоржевського (19) “У процесі перевірки знань, умінь та навичок ставлять наступні дидактичні завдання:
а) установити якість знань, умінь і навичок.
Мова йде про систематичний та планомірний контроль протягом усього навчання учнів у майстерні.
б) стимулювати учнів до навчальної діяльності.
Перевірка знань, умінь і навичок повинна сприйматися учнями як виховний засіб надання їм допомоги з боку вчителя.
в) виявити хиби в організації і методиці проведення навчального процесу.
Перевірка знань, вмінь повинна сприйматися учнями як важливий засіб надання їм допомоги з боку вчителя.
г) виробляти в учнів навички самоконтролю.
Перевіряючи в учнів навички та вміння вчитель праці залучає до цього й учнів. Наприклад, точність розмірів виробу перевіряє спочатку учень, а потім вже вчитель. Перевірку знань учнів ми проводимо у вигляді тестування за допомогою перфокарток або карток – завдань засобом цифрового кодування.
Застосування карток забезпечує фронтальність роботи, сприяє застосуванню учнями навичок самоаналізу і самоконтролю, допомагає реалізації принципу послідовності і наочності навчання.
Кожен учень отримує за урок дві оцінки; одну за відповіді на запитання карток – завдань, другу – за виконання етапів трудового процесу, закінчених з точки зору технології. Це дає змогу об¢єктивно оцінювати працю учнів по данній темі.
Об¢єктивність оцінювання грунтується на тому, що воно базується на єдиних вимогах до учнів.
Єдині вимоги до оцінювання.
Основним з основних критеріїв оцінювання – є точність обробки. Вимоги до точності підвищують інтерес учнів до трудових завдань, виховують в них почуття відповідальності за виконану роботу.
Норма часу – це вимога, завдяки якій при правильному підході до неї вчителя, не тільки не примушує учнів працювати швидше за рахунок якості виробів, а навпаки, привчає їх приділяти більш уваги до точності та іншим технічним вимогам. Нормування часу має дисциплінуючий вплив на учнів, привчає їх до економного використання часу.
Знання учнів – при оцінюванні діяльності учнів, слід враховувати в якому обсязі і наскільки глибоко засвоїли вони матеріал програми.
Правильність виконання трудових прийомів.
Вказівки вчителя щодо виконання окремих прийомів, учні повинні використовувати обов¢язково.
Організація робочого місця.
Рівень трудової культури, підвищення продуктивності праці характеризується умінням правильно організовувати своє робоче місце.
Додержання правил безпечної праці.
Праця в майстернях пов¢язана з можливістю отримання травми, при порушенні правил безпеки. Ця можливість досить реальна, бо учні проявляють властиву своєму віку безтурботність. Тому при виставленні оцінки треба враховувати порушення правил безпечної роботи учнями, пов¢язаних з експлуатацією устаткування та інструментів, правилами виконання трудових прийомів та ін.
Виходячи з цього можна зробити висновок, якщо вчитель буде враховувати вимоги до оцінювання та фізіологічні можливості дітей, він матиме змогу об¢єктивно оцінити рівень знань та навичок учнів з даної теми.
Технології впровадження досвіду
Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання здійснюємо за допомогою інноваційних технологій. Інноваційні технології, (інтерактивні технології навчання, технологія проектного навчання, особистісно зорієнтована технологія, комп’ютерна технологія), шляхом взаємодії удосконалюють урок в цілому, підвищують його ефективність.
Впровадження інформаційних технологій
Людина, яка володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникла; до організації своєї діяльності. Трудове навчання — це особливий навчальний предмет, який вимагає засвоєння учнями великої кількості різнобічних умінь та навичок, без яких неможливе подальше формування, вдосконалення алгоритмів дій та їх творче застосування, а використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання дозволяє формувати та розвивати в учнів компетентності саморозвитку та самоосвіти, інформаційні, комунікативні, полікультурні, а за умови залучення прикладних комп’ютерних програм, ще й компетентності продуктивної творчої діяльності.
Під час проведення уроків я використовую програмні засоби навчання: презентації, відеоролики, фотографії.
Комп'ютерна презентація викликає у дітей бажання працювати на уроці. Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного використання дошки. Етапи уроку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал. чітко і наочно виконані на слайдах, сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності.
Впровадження особистісно-орієнтованих технологій
Я вбачаю завдання учителя, як технолога навчального процесу в організації його таким чином, щоб отримати найбільшу ефективність кожного уроку. Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для прояву самостійності, творчої активності, дозволяє здійснювати індивідуальний підхід. Грунтовна підготовка матеріально-технічної бази та дидактичного оснащення, також є неодмінною складовою ефективної організації навчального процесу. З метою впровадження особистісно орієнтованої технології, я намагаюся організовувати навчальну роботу так, щоб усі учні самі відкривали нове, а не одержували «готові відповіді». Поступово впроваджую елементи групової роботи, самостійної роботи з підручником, посібниками. роздатковим матеріалом, приділяю велику увагу дослідницькій та творчій роботі. Саме такі заняття спрямовані на те, щоб учні вчилися вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію при обговоренні, що важливо для формування аналітичного мислення, розвитку особистості, а відтак — комунікативної компетентності. Уміння дитини самостійно працювати з інформаційними джерелами – це гарантія того, що усі виникаючі питання та отримані завдання дитина здатна вирішити сама.
Впровадження технології формування творчої особистості
З метою формування та розвитку творчої особистості учня використовуються елементи народознавства та знайомство учнів з різними видами творчості, виробами декоративно-прикладного мистецтва. На заняттях гуртків діти працюють в різних техніках декоративно-прикладного, образотворчого мистецтва, що сприяє підвищенню інтересу у дітей до самобутньої української культури.
Для розвитку самостійності та творчих здібностей використовуємо організовуємо презентації, виставки робіт. Ефективним та захоплюючим для учнів є шефство над дошкільним навчальним закладом «Сонечко», вихованцям якого школярі дарують вироби, виготовлені власноруч.
Впровадження проектної технології
Підвищити активність учнів у самостійному отриманні знань, набутті навичок здійснення практичної діяльності можна шляхом впровадження проектної технології, яка основана на використанні проблемних, дослідницьких методів.
Опираюся на головні принципи у реалізації даної технології: самостійність, діяльність, результативність, проектна технологія дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, необхідні у подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності, пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві, з навичками вчитися все життя; а головне, спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів. Проектні роботи учнів посідали призові місця у районних конкурсах.
Висновки
Отже, я як учитель трудового навчання, здійснюю формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства. Творчі завдання важливі для формування асоціативного мислення, оволодіння навичками порівняльного аналізу за допомогою міркування, профорієнтаційній роботі.
Результатом розвитку творчих здібностей вихованців, на нашу думку, є формування якісно нових цінностей (об’єктивних чи суб’єктивних), значущих для творчого особистісного становлення протягом життя, розвиток моральних якостей і властивостей учнів, а уроки трудового не тільки закріплюють і покращують знання та практичні навички учнів, а й виявляють їх творчий потенціал, розвивають здібності і надають можливість самоствердитися, самореалізуватися, враховуючи національні традиції.
Вчитель трудового навчання
